Художники - учасники ІІ етапу проекту «Дихання землі» по-новому відкривають нам світ, що існує споконвіку. Вони шукають натхнення у безмежному просторі неба, гір, ланів, степів, рік і озер, подібно пращурам, духотворюючи землю: земля жива, вона дихає, зігріває своїм теплом тих, хто дбає про неї, і суворо мститься катаклізмами тим, хто спотворює її обличчя. Рельєф землі за мільярди років існування істотно змінився, але, як і колись, віє вітер, біжить струмок, падає дощ, ходить сонце...
На зорі цивілізації древня людина бачила те ж, що і ми
сьогодні.
Навіщо первісні художники наносили на камінь барвисті плями, зиґзаґи і спіралі? Що спонукало їх дотримуватися симетрії? Потужне пізнавальне начало? Неусвідомлене прагнення надати світу певний порядок і стрункість, щоби спромогтися його осягнути?
Ми не знаємо відповідей на ці питання. Ми розуміємо, що поступово з первісного мистецтво виникло те, що ми
називаємо естетичним почуттям.
Пікассо казав, що він може писати як Рафаель, але хотів би –як дитина. Міро як скульптор надихався древніми африканськими масками. У пошуку чистоти, щирої мови митці різних епох зверталися до архаїчного.
Сучасні художники захоплено вдивляються у древні символи-знаки, спільні для культур різних народів і збережені в бурхливому часі та зафіксовані на стінах печер і пірамід, в орнаментах кераміки, вишивки, ткацтва, різьблення. Проте кожний із митців-учасників проекту створює власну знаково-образну систему, свій персональний код, своєрідну мову, які народжуються миттєво, як подих вітру, інтуїтивно, як відчуття, звідкись із підсвідомості, закладеної далекими предками – рух руки, спонтанний, експресивний жест випереджує думку, а дотики пензля і різця відтворюють це підсвідоме...
Виставка триватиме до 12 жовтня.
щоденно з 10:00 до 18:00 (окрім понеділків)